Знайома Розказала. Здає вона своє чадо в дитячий сад. Перший раз і для неї і для нього. Ідуть, по дорозі - даються різні вказівки щодо підпорядкування старшим, ні з ким не лаятися, всіх слухатися ну і т. д. Приходять, вона швиденько відбігає у бік щоб полюбезнічать з вихователькою і повертаючись до дитини передає його в руки вихователя (або нянечки ?) А сама відходить убік і дивиться витираючи скупу сльозу. Няня бере дитину під руку і підводить до лав раздевалочних шафок: - Ну, - каже, - вибирай собі шафку, який більше подобається. У дитини на обличчі криза, легке божевілля, потім кидає тужливий погляд на мамку і простягає ручку до шафи "з грушею". Далі все офігелі - він залазить у шафку, несміливо прикриває за собою дверцята і каже: - Прощай, мамо ...
