Мама починає бідкатися, типу чого я до вас ваще приїхала, як мені назад поїхати - квитків не дістати. Тут у мене задзвонив мобільник. Друг млинець скучив, а я знаю, що він нещодавно до Москви на своїй п'ятнашки мотався, і так жартома кажу йому: - Вова, тут у мене теща жалітся, що до Москви виїхати не може, може зробиш добру справу, відвезеш її? Краєм ока помічаю, що теща потихеньку починає офігевать і не розуміє, що я жартую. Але я все одно продовжую: - Так че там, Вовчик, скільки тобі на бензин-то треба? Тисяч 5 вистачить? Тут лунає тихий крик моєї дружини: - Шість дам! Ну і доча в боргу не залишилася. Тоненький голосок вимовив С Е М Ь! Черговість цифр вона все-таки запам'ятала. Німа сцена - завіса!
